очинаючи з понтифікату Григорія VII (1073-1085 роки), церква здійснює жорсткий спротив посяганням світської влади. Папа позбавив короля Генріха  ІV права інвеститури, тобто права призначення королем єпископів та абатів. Генріх ІV оголосив про зміщення папи, а папа – про відлучення Генріха  ІV від церкви. Не підтриманий германськими князями, Генріх ІV змушений був у 1077 році капітулювати та визнати верховенство папи у церковних справах («ходіння в Каноссу»).

Важливу роль у становленні Священної Римської імперії германської нації зіграли Фридрих І Барбосса (1152-1190 роки) та його онук Фридрих ІІ (1212-1250 роки) з династії Гогенштауфенів. Однак вони були цілком заклопотані імперськими справами. Займаючись імперією, вони мало займалися власне Німеччиною (це було властиво всім германським королям, які іноді десятиліттями не бували в Німеччині). Фридрих ІІ робить центром імперії Сицилійське королівство, створює систему державного оподаткування, організовує військо з арабів, руйнує феодальні замки, вводить державну монополію на багато промислів, урізає самостійність міст. Його політика викликала протидію римського двору та міст. Скликаний Іннокентієм ІV у 1245 році Вселенський собор проголосив Фридриха ІІ скиненим з імператорського престолу. Між тим сама Німеччина все більше роздроблювалася, посилювалася незалежність окремих князів. Одночасно відсувалися перспективи утворення національної німецької держави.

У 1356 році на імперських сеймах у Нюрнберзі та Меці було прийнято і затверджено Карлом ІV «Золоту буллу» - основний конституційний документальний акт Священної Римської імперії. Було санкціоновано княже багатовладдя, імператор обирався курфюрстами (князями-виборцями). Чітко визначалися ранги курфюрстів та закріплювалися їхні привілеї – грошові, гірські, митні; легалізовувалися приватні війни. «Золота булла» зберігала своє значення включно до 1806 року. Імператор мав владу тільки у своїх спадкових володіннях. Ними для Габсбургів. Починаючи з Фридриха ІІІ (1440-1493 роки), були Австрія, Богемія, Угорщина, Бургундія. У внутрішніх областях імп