уряду втручатися у приватний сектор. Проте держава пiдтримує свої ТНК, так як для неї вигiдними є лiдируючi позицiї цих компанiй на свiтовiй аренi.

Зазначимо, що не дивлячись на зовсiм незначну частку державних ТНК Сполучених Штатiв, одна iз таких входить до десятки найбiльших державних ТНК свiту вiдповiдно до Доповiдi про свiтовi iнвестицiї 2011 року (див. табл. 2.9), та займає 31-е мiсце серед 100 найбiльших транснацiональних корпорацiй свiту за зарубiжними активами, перелiк яких наведено у таблицi А.1.

Таблиця 2.9.  Топ-10 нефiнансових державних ТНК, ранжованих за зарубiжними активами, 2015

Виходячи iз вищевикладеного, можемо вiдзначити, що присутнiсть державного капiталу у транснацiональних корпорацiях вiдiграє досить позитивну роль. Проте iснує ряд проблем щодо функцiонування державних ТНК, серед яких можемо вiдзначити:

       держава, як iнвестор, переслiдує свої цiлi (перш за все полiтичнi, i в меншiй мiрi економiчнi) при вкладаннi коштiв у транснацiональнi корпорацiї. Данi цiлi можуть не збiгатися iз цiлями безпосередньо транснацiональних корпорацiй, що може в подальшому призводити до конфлiктiв;