Швейцарiя. Країною базування корпорацiї «Toyota» є Японiя, а корпорацiї Philips — Нiдерланди.

Приймаючi країни — це iноземнi країни, в яких ТНК розмiщує власнi дочiрнi пiдприємства або фiлiали на основi здiйснення прямих iноземних iнвестицiй [14].

За iснуючою методологiєю ЮНКТАД, до ТНК належать тi мiжнароднi фiрми, показники дiяльностi яких задовольняють наступними двома критерiями:

• наявнiсть материнської компанiї i пiдроздiлiв за кордоном не менше нiж у 2 країнах свiту. Закордоннi пiдроздiли можуть засновуватися компанiєю на основi прямих iноземних iнвестицiй через створення виробничих потужностей або через злиття та поглинання iнших пiдприємств;
• контроль активiв закордонних пiдроздiлiв — передбачає, що частка акцiонерного капiталу в дочiрньому пiдприємствi, що належить материнськiй компанiї в iншiй країнi, становить 10% або бiльше. У деяких країнах цей порiг може бути вищим, наприклад, у Великобританiї частка iноземного капiталу має становити 20% i бiльше [8].

Макроструктура ТНК визначає характер вiдносин мiж її структурними елементами: головною компанiєю та пiдпорядкованими їй пiдприємствами. Як правило, у центрi ТНК знаходиться материнська компанiя, яка здiйснює централiзоване планування, управлiння та контроль за дiяльнiстю iнших пiдроздiлiв ТНК.

Згiдно з методологiєю ЮНКТАД, закордоннi пiдроздiли транснацiональних корпорацiй можуть бути 3 видiв:

• Дочiрнє пiдприємство — це акцiонерне пiдприємство у приймаючiй країнi, бiльше половини акцiй якого «перебуває у власностi iншого пiдприємства, яке має право призначати або усувати бiльшiсть членiв адмiнiстративних, управлiнських або наглядових органiв». Таким чином, доч