внутрішнім факторам, а також зберігати можливість виконувати свої зобов’язання вчасно і в повному обсязі [17, c. 56 ].

Отже, теоретичне дослідження поняття «фінансова надійність банку» дало змогу виділити наступні її складові: фінансова стійкість, стабільність, ліквідність, платоспроможність, конкурентоспроможність.

Недостатня фінансова надійність стримує розвиток фінансових відносин банку з клієнтами, обумовлює додаткові витрати, як для банку, так і для його клієнтів. І навпаки, зростання фінансової надійності, стимулює зниження цих витрат, формує бажання потенційних клієнтів встановлю вати і поновлювати фінансові відносини з банком.

Ступінь фінансової надійності банку визначається рівнем різних відносин в банківській сфері:

– депонента і зберігача;

– кредитора і позичальника;

– принципала і агента;

– комісіонера і комітента;

– зберігача та інвестора;

– банків з іншими фінансовими посередниками;

– банка і держави

До позитивних чинників фінансової надійності банку відносяться:

– створення системи страхування вкладів;

– зростання прозорості банківського бізнесу і його інформаційної відкритості;

– створення позитивного іміджу і ділової репутації банку;

– високий рейтинг, лідерство на банківському ринку;

– участь в роботі органів, що приймають рішення;

– зростання затребуваності банківських продуктів;

– стандарти якості;

– розвиток персональних відносин з клієнтами;

– підвищення професійного рівня співробітників банку;