-         з метою координації виховних зусиль школи, сім’ї, оборонно-масових організацій та військових колективів доцільно:

а) створення рад з військово-патріотичного виховання;

б) складання спільних планів педагогічних колективів шкіл, оборонно-масових організацій, військових колективів з військово-патріотичної роботи;

в) внесення питань методики організації та проведення військово-патріотичних заходів до планів методоб’єднань класних керівників, вчителів-предметників;

г) внесення до планів педагогічних рад проведення лекторіїв, доповідей для батьків з питань військово-патріотичного виховання в контексті організації системи громадянського виховання (освіта дорослих);

д) проведення науково-практичних конференцій, навчально-методичних семінарів з питань формування готовності старшокласників до служби в Збройних Силах України та військово-патріотичного виховання;

е) висвітлення діяльності передових навчальних закладів з даних проблем;

є) проведення навчально-методичних семінарів для керівників пошукових загонів, шкільних музеїв бойової слави, керівників і консультантів військово-спортивної гри «Сокіл», начальників оборонно-спортивних оздоровчих таборів, керівників військово-спортивних профільних об’єднань «Юний десантник», «Юний прикордонник», «Джура», спортивних та спортивно-ужиткових секцій тощо;

- враховуючи значні виховні можливості походів місцями бойової слави українського народу, пошукових експедицій, необхідно максимально залучати шкільну молодь до здорового способу життя, пошукової та наукової діяльності;

- залучення школярів до військово-патріотичної діяльності та фізичного удосконалення необхідно починати з молодшого шкільного віку. Початковий етап формування готовності до військової служби має супроводжуватися індивідуальною та груповою діагностикою її розвитку. Зі зростанням кількості методик, їх ознак, зростає і можливість більш досконалої оцінки та аналізу готовності особистості до військової служби;