В. Белан акцентує увагу на хортингу та вважає цей вид діяльності ефективним засобом психологічної готовності допризовника до служби в Збройних силах України. Як наголошує науковець хортинг сприяє залученню молодого покоління до набуття «багатств» загальнолюдських цінностей; формуванню внутрішньої культури особистості, її високих вольових якостей, навичок здорового способу життя, гармонійного фізичного розвитку дітей. Хортинг включає в себе оздоровчі, загальнофізичні, технічні та тактичні елементи, а також виховні й філософські аспекти українського національного виду спорту як впливової виховної системи фізичного та морально-етичного напряму. Це реальний інструмент виховання сильного українця, гідного громадянина-патріота Української держави [3].

Водночас Е. Єрьоменко зазначає, що хортинг – повноконтактний комплексний вид бойового мистецтва, народжений в Україні, який базується на принципах спортивної підготовки як багаторічний, цілорічний, спеціально організований навчально-тренувальний процес всебічного розвитку, навчання та морально-етичного виховання особистості [13].

У процесі проведення зазначених занять тренери-викладачі хортингу підкреслюють надзвичайну роль позитивних особистісних якостей своїх учнів, поглиблюючи тим самим патріотичне виховання та формування позитивного образу дітей та юнаків. У цьому надзвичайно яскравий приклад героїки, сили духу, самоорганізованості подає українське козацтво. Козацька доба виплекала й дарувала Україні та світові нову ефективну багаторівневу систему загального та військово-патріотичного виховання.

У даному контексті важливо говорити про соціально-психологічну готовність учня, що визначається спрямованістю особистості на військову службу, її ставлення до військових, моральними якостями, які необхідні воїнові. М. Томчук та В. Шевченко [30; 31] зосередили основну увагу на мотивації до військової служби, що характеризується в контексті її змістової та динамічної особливостей. Загальновійськова професійна готовність учнів, на їхню думку, характеризується рівнями розвитку: