Також науковець наголошує на важливості та доцільності використання засобів фізичної культури та спорту для підвищення психологічної готовності молоді у процесі допризовної підготовки. Детальніше це питання висвітлено нами в параграфі 2.1 реферату.

Вважаємо за необхідне визначити основні підходи до ключового поняття нашого дослідження. В. Івашковський вважає, що готовність до військової служби є складним системним утворенням, що поєднує мотиваційні, пізнавальні, емоційно-вольові компоненти, які у своєму розвиткові детермінуються специфікою суспільно-історичних впливів, індивідуально-ціннісними особливостями, характером організації навчально-виховного процесу [14]. Дослідник виділяє соціально-психологічну, фізичну, військово-професійну та емоційно-вольову складові загальної готовності до служби в армії. Ми погоджуємося з висновками науковця про те, що ці складові перебувають у тісному взаємозв’язку між собою.

Формування готовності старшокласників до військової служби за контрактом є досить складним і суперечливим процесом, оскільки відбувається в конкретному інформаційному середовищі з використанням системи психолого-педагогічних засобів. Основними серед них, на думку Д. Іщенка та І. Мірошніченка є такі:

-          організація інформаційного простору – природного, предметного, соціокультурного. Складниками останнього є: сім’я, шкільний клас як колектив, референтна група (поза школою), мережа Інтернет, газети, телебачення. Саме цей простір є провідним чинником формування готовності до військової діяльності;

-          включення кожного старшокласника в систему різноманітних видів діяльності, оскільки в діяльності психіка не лише виявляється, а й формується. Саме побудова (структура) фізично-оздоровчої, художньо-ігрової, предметно-перетворювальної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, громадсько-корисної, військово-патріотичної, духовної видів діяльності визначає розбудову психіки, її понятійно-логічної і ціннісно-смислової свідомості. Організація цих видів діяльності створює належні умови для виявлення кожним старшокласником самобутності, стимулює розвиток його природних задатків, формує стереотипні модулі організації власного життя та побуту;