а) балансові запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин та наявних у них супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджено або апробовано ДКЗ України;

б) одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобутку корисних копалин згідно із законодавством;

в) обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розробку родовища (ділянки).

Оцінка корисних копалин передбачається на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт. Як відомо, на стадіях, що передують розвідці, оцінюють прогнозні мінеральні ресурси, а за результатами розвідувальних стадій підраховують запаси корисних копалин. Така оцінка називається геологічною.

Розвідані запаси мінеральної сировини підлягають порівняльній економічній оцінці, визначальній технічній можливості та доцільності їх видобутку та переробки. Таким чином, оцінка стає комплексною геолого-економічною. При її проведенні бажано керуватися принципами, що дозволяють забезпечити максимальне задоволення потреб народного господарства в мінеральній сировині з мінімальними спільно-необхідними витратами на його виробництво, і дотриманням законодавчих положень про охорону надр і природних ресурсів.

Геологічні критерії являють собою рудо-контролюючі фактори, що використовуються як при оцінці прогнозних ресурсів. так і при підрахунку запасів. Однак при оцінці прогнозних ресурсів вони є визначальними, в той час як на розвідувальних стадіях важливу роль в оцінці запасів грають економічні та технологічні критерії.

Критерієм економічної оцінки є міра відмінності основних вартісних показників від їх середньогалузевих значень. Ці показники відображають