Усупереч загальній думці про те, що наукова діяльність у фізичній культурі має бути спрямована на вдосконалення або розробку методологій тренування, я вважаю, що наукова діяльність має бути спрямована на розвиток в таких напрямах, як робототехніка, біомеханіка живих систем і людини, біопротезування, проектування екзоскелетів, стилі управління опорно-руховим апаратом, методи синтезу програм фізичного навчання, системний аналіз.

Отже, вимальовується перспектива подальших досліджень, саме з точки зору інформаційних управляючих систем.

Це обумовлено тим, що окрім теоретичних знань про функціонування опорно-рухового апарату людини, у сфері фізичного виховання має місце серйозний прикладний аспект. А створення подібних систем неможливе без спостереження і проеціювання «живих» прототипів на механіку.

При оцінці сучасного етапу розвитку інформаційних технологій в нашій галузі, доводиться констатувати, що незважаючи на велику кількість напрямів їх застосування і публікацій, ці розробки носять приватний характер і не мають широкого поширення.

Важливим питанням освіти є інформаційна культура самих викладачів факультетів та інститутів фізичної культури, їх готовність до застосування сучасних інформаційних технологій у системі підготовки й підвищення кваліфікації фахівців із фізичній культурі та спорту.

У основу формування інформаційної культури викладацького складу має лежати ідея комп'ютерної підтримки кожного досліджуваного предмета: не можна підмінити це вивченням єдиного курсу інформатики. Поруч із дисципліною "Інформатика", що стала обов'язковою для всіх спеціальностей відповідно до державним освітніх стандартів нової генерації, у навчальних планах фізкультурних вузів і факультетів фізичної культури може передбачатися ряд курсів і дисциплін, граючих значну роль у інформаційній підготовці майбутніх фахівців. Це насамперед біомеханіка, спортивна метрологія, основи науково-методичною роботи і ін.