І. Богданов, О. Сергєєв вказують, що особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії дидактики інтенсифікації навчального процесу, а також створення методик, які орієнтовані на розвиток особистості тих, хто навчається. Вчені зазначають ці можливості: а) миттєвий зворотний зв’язок між користувачем та інформаційними і комунікаційними технологіями; б) комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності явищ, як таких що реально відбуваються, так і „віртуальних”; в) архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкий доступ користувача до центрального банку даних; г) автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового відтворення фрагменту, або самого експерименту; ґ) автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, орга-нізаційного керування навчально-виховною і контролю за результатами якості засвоєння матеріалу [2].

Н. Котенко, вказує на те, що чітко визначились три головні напрями використання комп’ютерів у навчальному процесі, а саме, по-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного використання комп’ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп’ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп’ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка тощо); по-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі; по-третє, використання комп’ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ВНЗ і ПТНЗ, доводить, що на сучасному етапі розвитку суспільства головною метою ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві [9].

Незважаючи на певні труднощі, пов’язані з організаційними, матеріально-технічними, науково-методичними аспектами розробки і