• стан бухгалтерського обліку виробничих запасів і правильність визначення їх собівартості.

Необхідною умовою для виробництва будь-якої
продукції на високому рівні є наявність виробничих запасів. Щоб повною мірою забезчити процес виробництва, господарство повинно мати в достатній наявності запаси сировини і матеріалів, палива, тари, запасні частини, будівельні матеріали і інші виробничі запаси. Потім у процесі здійснення господарської діяльності виробничі запаси трансформуються в готову продукцію.

Методологічні основи обліку виробничих запасів визначені в ПБО 9 «Запаси», в якому обумовлюється про те, що синтетичний облік виробничих запасів на підприємствах ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси», по дебету якого відображається надходження запасів на підприємстві,
їх дооцінка, по кредиту – витрати на виробництво, експлуатацію, будівництво, уцінку.

На кожний вид матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаются за кількістю і сумою вартості.
Важливе значення в організації бухгалтерського обліку на підприємстві має первинний облік. Вробничі запаси в основному надходять від постачальників з супровідними документами, такими як рахунок-фактура, рахунки, товарно-транспортні накладні та інші документи, які засвідчують кількість запасів, що надійшли.

Виробничі запаси надходять від транспортної організації або безпосередньо від постачальників через матеріально відповідальну особу, на яку в обов'язковому порядку виписується довіреність, яка підписується керівником підприємства або головним бухгалтером. Потім отримані виробничі запаси надходять на склад підприємства, де вони підлягають ретельній перевірці за кількістю, асортиментом та якостю, що зазначені у супровідних документах. Якщо виявлено будь-які невідповідності, то в першу чергу складається акт про прийом виробничих запасів (типова форма № М-7). Слід відзначити і те, що первинні документи постачальника р