владних повноважень з наднаціонального на національний рівень; принцип належного управління поєднує вимоги щодо використання найкращого досвіду управління та запровадження інституту омбудсмена для розгляду скарг на неналежне врядування, що мали місце в діяльності установ і організацій ЄС; принцип прозорості стосується переважно доступу до офіційних документів; принцип застосування – право ЄС безпосередньо діє на тих, кого стосується, не потребуючи інкорпорації або імплементації європейських норм до національного правопорядку.[1]
Кожен принцип, який виокремлюється науковцями, характеризується власною самостійністю й особливістю, проте водночас всі принципи адміністративного права перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємодії, адже мають спільну мету та спрямованість. Саме тому принципи адміністративного права варто розглядати комплексно.
Не можна не погодитися з думкою Т.О. Коломоєць і П.О. Баранчика, що необхідним є узагальнений поділ всіх принципів адміністративного права, який дозволив би охарактеризувати визнані сучасні складові його предмета з можливістю врахування подальшої трансформації базису адміністративного права.[2] Дійсно, вироблення єдиного підходу до класифікації принципів адміністративного права в адміністративно – правовій доктрині дозволить впорядкувати їх, надати їм завершеного вигляду у всій оновленій системі адміністративного права. У результаті аналізу думок науковців стосовно системи принципів адміністративного права можна зробити висновок щодо доцільності збереження традиційного поділу принципів адміністративного права на загальні та спеціальні. Проте якщо думки науковців стосовно системи принципів адміністративного права з огляду на їх конституційну визначеність здебільшого збігаються, то позиції щодо спе
[1] Європейські принципи адміністративного права [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&&newsid=121615.
[2] Коломоєць Т.О. Принципи адміністративного права: монографія / Т.О. Коломоєць, П.О. Баранчик. – Запоріжжя: Поліграфічний центр «Copy Art», 2012. – 203с.