Аналізуючи лінгвостилістичні особливості сучасної англомовної пісні, необхідно зазначити, що найбільш вживаними стилістичними засобами в ній є: метафора, персоніфікація, гіпербола, літота, епітети, тавтологія, порівняння, уподібнення, оксиморон, антитеза, повторення, інверсія, анафора та епіфора.

Так, у текстах пісень епітети використовуються з метою надання оспівуваній особі чи об’єкту тих чи інших якостей або ж, залежно від ситуацій, в яких вони використовуються, епітети передають емоції та почуття автора: “hidden needing”, “best friend” (“Words”), “little lamb”(“Mary had a little lamb”), “senseless woman”, “lasting peace” (“Downamong the dead men”), “childish fears”, “pleasant dreams”, “resonating light” (“My immortal” by Evanescence), “equal laws” (“Land of Hope and Glory” by A. C. Benson).

Свій внутрішній світ, почуття та емоції автори пісень передають також через використання гіпербол: “a world in a bottle” (“Until”), “a world in an hour glass” (“Until”), “You’re one in a million” (“One in a million”), “around the world in minutes…” (“Down there”).

Ще одним прикладом стилістичного засобу, що використовується у піснях, є персоніфікація як, наприклад, “she’ll start upon a marathon and run around your brain” (“I have an ear for music” by Irvin Berlin). У цьому реченні займенник she стосується слова “music” і використовується з метою надання абстрактному поняттю людських можливостей. Ймовірно, автор пісні хотів показати, що приємна мелодія здатна викликати почуття радості і хвилювання, змусити слухача наспівувати її.

Цікавим є використання в піснях порівняння як, наприклад, у пісні Стінга “Until”. Порівнюючи себе з відомим філософом та мислителем Арістотелем: I was as smart as Aristotle, автор, разом із тим, вказує на те, що багато речей для нього не мають значення, окрім любові, яку він відчуває до коханої людини та взаємності, яку він очікує від неї.