Аудит витрат виробництва на ВАТ "Молочник"
2

Вступ

Витрати – це найважливіша частина фінансової діяльності підприємства, тому порядок їх здійснення, облік і розподіл повинен бути чітко роз'ясненим і зрозумілим.

В Україні методологія обліку і порядок розкриття витрат у фінансовій звітності визначаються ПБО 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318, зареєстрованим у міністерстві юстиції України 19.01.00р. за №27/4248.

Побудова обліку витрат виробництва здійснюється у системі таких рахунків: № 23 «Виробництво», № 24 «Брак у виробництві», № 25 «Напівфабрикати власного виробництва», № 39 «Витрати майбутніх періодів». А саме використовуються такі рахунки як «Основне виробництво»,  «Допоміжні виробництва», «Витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування», «Загальновиробничі витрати», «Загальногосподарські витрати», «Обслуговуючі ви­робництва та господарства», «Резерв на витрати, які будуть здійснені, та платежі».

Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в промисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості виробів, які визначаються галузевими факторами.

Мета обліку затрат і калькулювання собівартості продукції заключається в своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних затрат, зв’язаних з виробництвом і збутом продукції, визначенні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів. Неперевершений поточний облік витрат в місцях виникнення затрат, виявлення можливих відхилень від встановлених норм, причин, винуватців цих відхилень повинен задовольнити потреби оперативного управління виробництвом.