Капіталовкладення в економіку зменшуються, а зміна структури попиту і нерівномірне зростання цін призводить до дезорганізації внутрішнього ринку.

Зниження реальної заробітної плати робить ручну працю дешевою, а це гальмує науково-технічний прогрес і впровадження нової техніки.

Прямим вираженням негативних наслідків інфляції стає розлад усієї системи грошового обігу. Один із яскравих проявів цього — витиснення національної грошової одиниці іноземною валютою.

Інфляція призводить до порушення сформованих міжнародних відносин, а можливість зниження цін на експортні товари тієї країни, де інфляція досягла великих розмірів, посилює конкуренцію на зовнішніх ринках.

Одним із важливих моментів інфляції є її вплив на стан безробіття. Аналізуючи цей взаємозв’язок, у 1958 р. англійський економіст О. Філіпс дійшов висновку, що між зміною ставок заробітної плати і рівнем безробіття існує зворотна залежність. Зображена у вигляді графіка, дана залежність увійшла в економічну літературу під назвою кривої Філіпса.

2.2. Соціально-економічні наслідки безробіття

Наслідки безробіття можуть бути позитивними (тільки при помірному безробіттю!) і негативними. Розглянемо безробіття з позитивної точки зору. 
По-перше, з економічної точки зору безробіття представляє собою резерв незайнятої робочої сили, який завжди можна задіяти. Наприклад, при структурній перебудові або сезонному коливанні попиту на робочу силу. Якщо уявити собі ситуацію, при якій існує абсолютно повна зайнятість, то тоді виникають проблеми забезпечення робочою силою нових робочих місць. Інвестиційні процеси починають гальмуватися, що може навіть зробити негативний вплив на загальну ефективність розвитку економіки країни.