відображає управлінську діяльність конкретних осіб, тобто є іменною документацією.

Діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами стосовно особового складу підприємства, установи, організації з питань приймання, звільнення, обліку працівників тощо визначається як кадрове діловодство.

Єдиної думки щодо класифікації кадрових документів не існує ані в українських, ані в російських фахівців у галузі документознавства. Так, вітчизняний фахівець Юрій Палеха виділяє за функціями управління кадрами такі основні групи документів:

•                 особисті та особові документи працівників;
•                 організаційно-розпорядча документація (закріплює трудові відносини громадян з установами, підприємствами. Умовно її можна поділити на ті ж самі різновиди, що застосовуються в загальному діловодстві);
•                 первинна облікова кадрова документація .

Російський фахівець М.І. Басаков вважає, що в системі управління персоналом організації використовується:

•                 організаційно-кадрова документація (статут, штатний розклад, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції, положення тощо) (див. Додаток В);
•                 документація з оформлення трудових правовідносин (резюме, заяви, анкети (або особисті листки з обліку кадрів), рекомендації, автобіографія, трудові договори, накази (розпорядження) з питань руху кадрів, трудові книжки, особові справи тощо) (див. Додаток Г).

Більшість фахівців до розпорядчих документів з особового складу відносять різного виду накази, при цьому єдиної усталеної точки зору теж не існує. Наприклад, Ю. Палеха вважає, що до групи кадрових документів належать накази з особового складу, які регламентують питання прийняття на роботу, переведення, звільнення, надання різного виду відпусток, стягнення, заохочення і відрядження .