ВСТУП

Тема лідерства завжди була, і є однією з найважливіших. Вона була цікава у всі часи, не втратила своєї актуальності і в наші дні. Уміння об'єднувати людей в ім'я загальної мети, вести за собою хоч «на край світу», переконати в реальності світлого майбутнього – ось головні характеристики справжнього лідера.

Проблеми лідерства є ключовими для досягнення організаційної ефективності. Із однієї сторони, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей, що притаманні особам, які спричиняють певний вплив на інших, з іншої, лідерство – це процес несилового впливу у напрямку досягнення організацією своїх цілей. Для того, щоб складна організація ефективно виконувала свої задачі необхідно забезпечити послідовне у ній виконання всіх функцій управління. Лідерство – є тим видом діяльності, що пронизує всю систему управління. Неможливо ефективно виконувати функції планування, організування, мотивування і контролювання, якщо немає ефективного керівництва і лідерів, здатних заохочувати інших працівників, позитивно впливати на них і вести за собою, тим самим досягаючи сприятливих кінцевих результатів.

Тема лідерства опрацьована науковцями в достатній мірі. Насамперед ця тема більш досконало розвинена та розроблена зарубіжними фахівцями, а саме, такими представниками як: Р. Танненбаум, І. Вешлєр і Ф. Масарик, Пітер Друкер, Ф. Фідлер, В. Врум, Ф. Йєттон, Р.Блейк, Р.Такер, Д.Моутон, М. Мескон, П. Херсі і К. Бланшард. Вони створили моделі та висунули теорії, які отримали світове визнання та затвердили себе як правдиві та науково обґрунтовані ідеї. Українські та російські вчені Ф. Хміль, В. Лозниця, С. Віханський, В. Вєснін, М.Виноградський, М.Солодкова, В.Сакович, Л.Федулова, В.Терещенко також приймали безпосередню участь у розвитоку теорії лідерства.

Метою наукової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів ролі лідерства в управлінні персоналом підприємством.