5) Інші закони, що регулюють бюджетні відносини;

6) Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України;

7) Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади;

8) Рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Конституцією України (ст. 95) визначено загальні засади формування бюджетної системи України, побудовані на справедливому і неупередженому розподілі суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. [16]

На виконання завдань та положень Конституції України був розроблений у 2001 році і прийнятий Бюджетний кодекс України. Нова редакція Кодексу вийшла у 2010 році [8].  Кодекс встановив верховенство бюджетного законодавства, оскільки всі нормативно-правові акти мають застосовуватися у частині, що не суперечить йому та Закону «Про Державний бюджет України» (ст. 4). Визначено структуру та принципи бюджетної системи, дано поняття бюджетного процесу та встановлено компетенцію його учасників. У новому аспекті висвітлено міжбюджетні відносини, у тому числі розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів.

В статті 2 Бюджетного кодексу України дається наступне визначення бюджетної системи: «Сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права".

В статті 5 другої глави визначено структуру  бюджетної система України, яка складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад [8].