1.1        Загальні відомості о стабілізаторах напруги

Стабілізатором напруги називають пристрій, який підтримує, із визначеною точністю, незмінною напругу на навантаженні. Зміна напруги на навантаженні може бути обумовлена низкою причин: коливаннями напруги первинного джерела живлення (електричної мережі, акумулятора, гальванічного елементу), зміною навантаження, зміною температури навколишнього середовища і т.ін.

За принципом дії відрізняють параметричні та компенсаційні стабілізатори. У свою чергу такі стабілізатори можуть бути однокаскадними, багатокаскадними та мостовими. Компенсаційні стабілізатори можуть бути із безперервним або імпульсним регулюванням; ті чи інші можуть бути послідовного або паралельного типу.

Параметричні стабілізатори виконують стабілізацію напруги за рахунок змінювання параметрів напівпровідникових приладів: стабілітронів, стабісторів, транзисторів і т.ін. Змінним параметром напівпровідникових стабілізаторів напруги є їх власний опір та провідність.

Компенсаційні стабілізатори представляють собою замкнені системи автоматичного регулювання напруги на навантаженні, виконані із використанням напівпровідникових приладів. Вихідна напруга в таких стабілізаторах підтримується рівною або пропорційною стабільній опорній напрузі, яка утворюється одним з типів параметричних стабілізаторів. Компенсаційні стабілізатори містять у своєму складі регулюючий елемент (у більшості випадків транзистор), який може підключатися послідовно або паралельно до навантаження. Регулюючий елемент може працювати у безперервному або ключовому режимах. В імпульсних стабілізаторах використовується ключовий режим роботи регулюючого елемента, а в стабілізаторах із безперервним регулюванням – безперервний.