З розвитком математики, електронної обчислювальної техніки, загально методологічних і предметних наук різноманітність математичних моделей збільшується, з’являються нові форми математичного моделювання.
Математичну модель - це певний чинник зовнішніх умов об’єкта X (“входу”) до характеристик об’єкта Y (“виходу”). За способом вираження відношень між зовнішніми умовами, внутрішніми параметрами та характеристиками математичні моделі поділяються на два основних види: функціональні та структурні.
Основна мета функціональних (або кібернетичних) моделей - пізнання сутності об’єкта через найважливіші прояви цієї сутності: діяльність, функціонування, поведінка. Внутрішня структура при цьому не вивчається, а інформація про структуру не використовується. Функціональна модель імітує поведінку об’єкта так, що, задаючи значення “входу” X, можна одержати значення “виходу” Y. Побудувати функціональну модель - це відшукати оператор D, який пов’язує X та Y:
Y=D(X)
Структурні моделі відображають внутрішню організацію об’єкта: його складові частини, внутрішні параметри, їх взаємозв’язок із “входом” і “виходом” тощо.
Функціональні та структурні моделі доповнюють одна одну. З одного боку, при вивченні функціональних моделей виникають гіпотези про внутрішню структуру об’єкта, які пояснюють його функціонування, і тим самим відкривається шлях для структурного моделювання. З іншого боку, аналіз структурних моделей надає інформацію про те, як об’єкт реагує на зміни внутрішніх умов.
Застосування моделювання в економічних дослідженнях призвело до виникнення наступних трьох груп моделей:
1. Дескриптивні - відомі також як моделі описового характеру, що застосовуються для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносять побудову системи звітних балансів, представлення фінансової звітності у різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, системи аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записи до звітності. Такі моделі засновані на використання інформації фінансової звітності.
2. Предикативні - носять передбачувальний прогностичний характер і використовуються для прогнозування доходів підприємства та його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є розрахунок точки критичного обсягу продаж, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу, моделі ситуаційного аналізу.
3. Нормативні - дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємства з очікуваними, що розраховані за бюджетом. Ці моделі використовуються при внутрішньому фінансовому аналізі. їх зміст зводиться до встановлення нормативів за кожною статтею витрат за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз у значному ступені базується на застосуванні системи жорстко детермінованих факторних моделей.
Основні підходи до побудови моделей управління та їх характеристика наведені в табл. 4.
Таблиця 4. Підходи до побудови моделей управління
№ з/п |
Підхід |
Характеристика |
1 |
Синтез структури системи із її початкових елементів |
Характеризується тим. що завдання синтезу полягає у обмеженій і достатньо повній характеристиці окремих елементів системи управління, наявності критеріїв їх групування у підрозділі. Завдання складаються у виділенні функцій, окремих робіт і процедур, які необхідно виконати для досягнення поставлених цілей управління. У рамках такого підходу розглядаються зв’язки і відносини між роботами, посадами, особистостями у відриві від вибору процесів управління, форм мотивації працівників, планових показників, економічного механізму. При цьому підприємство розглядається як закрита система |
2 |
Раціоналізація технології організаційних фінансових процесів |
Об’єднує достатньо широку та різнопланову групу методів, які зосереджені в основному на процесно-технологічних характеристиках підприємства та пов’язані з його організаційною структурою. Перевагами наведеного підходу є прикладна спрямованість фінансових процесів, визначеність інженерних і .математичних фінансових проблем, організаційні вдосконалення орієнтовані на практичне впровадження |