наступна гілка і т.д. другий режим управління висновком зводиться до дослідження усіх гілок дерева рішень, що виходять із початкового пункту завдовжки в один маршрут. Найдоцільнішим є поєднання обох видів (практично це виглядає так: переглядається кожна гілка дерева на число кроків, встановлених самою ЕС).

Підсистема оголошень містить пояснювальну підсистему (користувач може дізнатися, чому система ухвалила саме таке рішення та як система дійшла саме такого висновку) та консультуючу підсистему (дає користувачеві пораду, що необхідно зробити за конкретного результату розв’язання задачі).

Підсистема накопичення знань дає змогу поповнити або модифікувати БЗ. Складність системи (від простого текстового редактора до спеціального інтерфейсу) залежить від структури та ємності БЗ, засобів її реалізації, вимог користувача, особливості розробників ЕС. Крім цього можлива присутність аналітичних інструментів, що дозволяють перевірити новий елемент на несуперечність з існуючими знаннями, перевірки повноти БЗ та ін.

Інтерфейс експерта використовується експертом або інженером зі знань для доступу до БЗ через модуль накопичення знань, а інтерфейс користувача дає змогу користувачам системи мати доступ до неї в консультаційному режимі або в режимі пояснень.

Економічні експертні системи

Економічні ЕС є менш розповсюдженими та відстають від існуючих ЕС в інших галузях за якістю, що пояснюється складністю, динамічністю та великими обсягами економічних знань. Досить важко відтворити в базі знань усі процедури, які виконує експерт з аналізу стану підприємства та управління, в різних сферах діяльності (маркетингу, виробництві і т.д.).

Технологія прийняття управлінських рішень в економічній сфері:

Ø Формування цілі (функція цілеутворення реалізується поза експертною системою, але на основі інформації, яку видає ЕС). Головна ціль розгортається в систему підпорядкованих цілей, доки не відбудеться перетворення цілей в конкретні дії посадових осіб.

Ø Планування дій (обсяг робіт обмежений заданими ресурсами – матеріальними, сировинними, трудовими, грошовими, енергетичними – та залежить від резерву – наднормативного розміру – того чи іншого ресурсу).

Ø Аналіз економічної ситуації (оцінка за отриманими фактами ситуації, що склалася, та виявлення причин її виникнення; як результат – отримання діагнозу стану підприємства та вироблення рецепту дій, що скоригують ситуацію).

Звідси можна сформулювати функції, які повинна виконувати ЕЕС: