З рис. 3.1. видно, що реекспортна операція здійснюється двома шляхами:
товар з країни експортера поставляється в країну реекспортера, а потім з країни реекспортера в країну імпортера (на ринку він позначений цифрою 1);
операція здійснюється через безпосередню поставку товару з країни експортера в країну імпортера, а документи оформлюються через реекспортуючи країну (цифра 2).
В. Імпорт – це увіз товарів з-за кордону. При здійсненні імпортної операції пред’являються такі документи:
Ä ліцензія на ввезення товару в країну;
Ä документ про сплату імпортного мита;
Ä документ про сплату збору за митне оформлення.
Під імпортом у міжнародній комерційній практиці розуміють і статистично враховують:
а) увіз в країну товарів іноземного походження безпосередньо з країни–виробника або країни посередника для особистого споживання, для промислових, будівельних, сільськогосподарських та інших підприємств або для переробки;
б) ввезення товарів для переробки під митним контролем. Сюди відносять такі товари, які увозять в країну для переробки з метою вивозу готовою продукцію;
в) ввіз товарів з вільних зон і приписаних складів:
– вільною зоною(зоною вільної торгівлі, вільною економічною зоною) зветься територія порту, яка знаходиться за межами митної території даної країни. Мито на товари в цих зонах не накладається;
– під прописаним складом розуміють усі площі і помешкання, які приписані до певної митниці, де може знаходитись товар під митним контролем.
Г. Реімпорт – це увіз з-за кордону раніш вивезених вітчизняних товарів, які не були піддані там переробці. До реімпорту частіше за все відносять товари, що не були продані на аукціоні, повернені з консигнаційного складу, забраковані покупцем та ін. Схематично реімпортні операції наведені на рис. 3.2.
 |
Рис. 3.2. Здійснення ре імпортної операції
На відміну від усіх інших видів угод реімпорт є перетином одним товаром одного й того ж кордону двічі: під час вивозу і увозу.
Д. Регулювання експортних і імпортних операцій.