У процесі розрахунку сукупних витрат за життєвий цикл чинник часу треба враховувати за загальновживаною методикою, викладено у розділі 8 підручника.
Для ліпшого розуміння викладеної вище методики визначення конкурентоспроможності окремого виробу у табл. 14.3 наведено умовний приклад.
Таблиця 14.3
ПРИКЛАД ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПОВІТРЯНИХ ПОРШНЕВИХ
КОМПРЕСОРІВ ПРОДУКТИВНІСТЮ БЛИЗЬКО 20 м3 ЗА ХВИЛИНУ
|
Проектні |
Корисний ефект, млн м3 |
Сукупні |
Ефективність, |
Конкуренто- |
Висновок |
|
Проектний варіант 1 |
6,5 |
2,4 |
2,7 |
0,64 |
Неконкурентоспроможний |
|
Проектний варіант 2 |
8,8 |
2,6 |
3,4 |
1,06 |
Конкуренто- |
|
Перший конкурент |
5,8 |
2,2 |
2,6 |
0,81 |
Неконкурентоспроможний |
|
Другий конкурент |
7,2 |
2,3 |
3,1 |
0,97 |
Неконкурентоспроможний |
|
Третій |
8,0 |
2,5 |
3,2 |
1,0 |
Ліпший |
Соціально-економічне значення підвищення якості і конкурентоспроможності продукції полягає в тім, що заходи такого спрямування сприяють формуванню ефективнішої системи господарювання за умови ринкових відносин. Соціально-економічна ефективність підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємствами, полягає передовсім у такому:
1) високоякісна й конкурентоспроможна продукція завжди повніше та ліпше задовольняє суспільно-соціальні потреби в ній;
2) підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення й використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення такої зв’язане з додатковими витратами, істотно зменшується;
3) конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;
4) багатоаспектний вплив підвищення якості та, як наслідок, конкурентоспроможності продукції не тільки на виробництво та ефективність господарювання, а й на імідж і конкурентоспроможність підприємства в цілому зображено на рис. 14.7.