цесу у ВНЗ, зокрема застосування інтерактивних методів навчання при вивченні курсу «Основи охорони праці», як засобу залучення студентів до навчання в умовах «навчаючись – учись», розвиваючи самостійність, активність, творчість та практичність мислення.
Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Цей термін відносно новий, його увів 1975 року німецький дослідник Ганс Фрінц. Тлумачення слова, представлене в іншомовних словниках, свідчить, що поняття «інтерактивність» прийшло до нас з англійської мови "inter” – взаємо-, act – діяти, отже, можна пояснити як взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. За визначенням педагогічного енциклопедичного словника за редакцією Б. Бім-Бада інтерактивне навчання – це навчання, яке побудоване на взаємодії того, хто навчається, з навчальним середовищем, яке є сферою досвіду, що засвоюється. С. Кашлєв визначає інтерактивні методи навчання як педагогічну взаємодію з високим рівнем інтенсивності спілкування її учасників, їхньої комунікації, обміну діяльностями, зміною та різноманітністю їх видів, форм і прийомів, цілеспрямованою рефлексією учасниками своєї діяльності та взаємодії, що відбулася. К. Баханов визначає його як навчання, спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності учнів за допомогою організації спілкування між собою, учнів з учителем, між групами, що спрямоване на розв’язання