Педагогічна практика: вдосконалення викладання безпеки життєдіяльності та основ охорони праці у вищих навчальних закладах України
59

го працівника, якого потребує ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах.


3.3 Зарубіжний досвід у вирішенні проблем охорони праці у розвинених країнах

Україна зробила спробу впровадження методів і досвіду вивчення охорони праці, що відповідає Світовим стандартам.

Ефективність вирішення проблем охорони праці у великому ступені залежить від якості підготовки фахівців у цій області, від їхнього уміння приймати правильні рішення в складних умовах сучасного виробництва, що постійно змінюються.

Методи вивчення: а) введення цього спеціального курсу у всіх навчальних закладах системи освіти України, починати підготовку фахівців з охорони праці у вищих навчальних закладах; б) забезпечення активної участі профспілок і ін. суспільних формувань, широких кіл найманих робітників у вирішенні проблем охорони праці; в) створення необхідних передумов для створення нових суспільних інститутів і можливостей створення комісій з охорони праці на підприємствах і в організаціях, а також уповноважених трудового колективу з цих питань і т.п.; г) забезпечення матеріально - технічної і методологічної бази по підготовці, перепідготовці, підвищенню рівня кваліфікації фахівців з охорони праці, забезпеченню їх необхідною нормативною і методичною базою.

Закордонний досвід показує, що в більшості країн - членів ЄС предмет „Охорона праці” включений у навчальні програми на різних ступенях освіти, щоправда, у різних обсягах. У більшості з них проводилися компанії за його введення в навчальні плани - на національному, регіональному або місцевому рівнях. Так само, майже у всіх державах ЄС діють законодавчі акти або урядові постанови, що стосуються вивчення або навчання правилам безпечної праці. В одних випадках потрібне глибоке знання предмета, в інших - навики, що здобуваються в ході навчальної практики. Використовуються і прогресивні методи занять, які призначають студента „представником по безпеці праці” або проведення ігор із залученням „міністерств”, „інспекцій”, „соціальних партнерів”. У багатьох випадках, насамперед, потрібні знання нормативних документів.