Основні концепції викладання БЖД в Україні та ЄС
13

Післядипломна освіта з проблеми БЖДЛ організовується з дотриманням чинних правил вищої освіти стосовно розробки і впровадження вимог до змісту, обсягу і рівня підготовки фахівця за період знаходження в закладі післядипломної освіти. Необхідно визначити рівень і прогрес слухача в даній сфері та відповідно оформити.

Саме четверта програма з БЖД жорстко повертає нас до навичок для фахової діяльності. За цією програмою мета дисципліни визначає, що набуті компетенції, знання, вміння та навички призначені для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій та природних небезпек. Збереження життя і здоров`я персоналу суб`єктів господарювання передбачено лише в умовах небезпечних та НС. Таким чином програма втратила загальножиттєву направленість і набула чіткої професіоналізації. Програма є певним поворотом назад до часів впровадження дисципліни «БЖД» і спробою винести компетенції фахівця цивільного захисту у підготовку пересічної людини та фахівця [Див 2, с.13].

Післядипломна освіта має відбуватися в закладах освіти, передбачених ст. 47, 48, 49 Закону України "Про освіту".

А.В.Русаловський зауважує, що ще не до кінця подолана асиметрія між законодавчою базою і програмами, зазначаючи необхідність вдосконалення законодавства з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності [Див 3, с.29]

4.Закордонний досвід

Пріоритетним напрямом підготовки вважається формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація її безпечної поведінки в побуті, на виробництві, в інших сферах існування, засвоєння певних знань та вмінь. Тому навчальні предмети (дисципліни) мають світоглядно-професійний характер. Вони включають гуманітарні, суспільні, природничі, технічні дисципліни та інші форми навчальної і виховної роботи. Блок сучасних дисциплін про безпеку людини: безпека життєдіяльності, валеологія, охорона праці, основи екології, цивільна оборона, основи медичних знань та здоров’я дітей — доцільно викладати на єдиних узгоджених концептуальних і науково-методичних засадах з урахуванням вікового, соціального, фахового статусу тих, хто навчається.