Прикарпаття в орографічному відношенні більш різноманітне. Північно-західна частина, між долиною світі і системою Бистриці, являє собою чергування знижених і плоских улоговин з розчленованими межирічними височинами, вищими, ніж Подільські. Південно-східна частина Прикарпаття орфографічно простіша. Центральне місце тут займає Івано-Франківська улоговина. Вона чітко окреслена навколишніми височинами і на краях облямована долинами р. Бистриці Солотвинської і Ворони, які ще більш рельєфно виділять її. Плоска поверхня улоговини підвищується в бік Карпат, у цьому ж напрямку збільшується і її розчленованість. На південному схилі Прикарпаття виділяються Коломийсько-Снятинська рівнина і Прутсько-Черемоська височина (Покутське Прикарпаття). Перша займає широку долину Пруту від Коломиї до Снятина і являє собою плоску терасовидну рівнину з невеликими абсолютними висотами, які зменшуються від 300 (біля Коломиї) до 200 м (біля Снятина). Прутсько-Черемоська височина піднімається на 300-450 м над рівнем моря і різко обмежується з півночі і сходу долинами Пруту і Черемошу, а з півдня Покутськими Карпатами. Вона глибоко розчленована річками Рубницею, Пістинькою, Лючкою та ін., на окремі підвищені межиріччя. На південь від с. Печеніжина розташована найбільш піднята частина цієї місцевості – височина Рунгурської Слободи (до 700 м). Третій крупний фотектонічний район Івано-Франківщини – Карпати, які займають всю південно-західну частину області. Їх орографія порівняно проста. Гори складаються з цілої серії паралельних хребтів південно-східного напрямку. Більша частина з них зв’язана з тектонічними законами (“скибами”). Поздовжні зниження між хребтами не відрізняються великими розмірами, вони звичайно вузькі, переривисті, зайняті малими річками і гірськими протоками. Навпаки, поперечні долини досить широкі і є основним місцями поселень в горах.

     Четвертинний період (плейстоцен, антропоген) — наймолодший період в історії Землі, під час якого відбулося значне похо-лодніння на нашій планеті. Внаслідок цього на півночі утворився потужний льодовиковий покрив, що поширився на південь аж до Карпат (звідси ще одна назва плейстоцену —