3.9. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА (ДСТУ 4405:2005).

Метод базується на вилученні рухомих сполук фосфору (P2O5) і калію (K2O) з ґрунту розчином соляної кислоти молярної концентрації с(HCl)=0,2н з відношенням ґрунту до розчину 1:50 – для мінеральних горизонтів і наступному визначенні фосфору у вигляді синього фосфорномолібденового комплексу на фотоелектроколориметрі або спектрофотометрі калію на полум’яному електрофотометрі. Метод фотоколориметрії – метод визначення ступеня поглинання світла досліджуваним розчином або гідросумішшю, інтенсивності його забарвлення.

3.10 Розрахункове визначення ступеня насиченості основами.                                                                                                                                                       

Ступіня насиченості грунтів основами ( СНО ) - це  відношення обмінних основ до ємності поглинання, вираховується вона в процентах.

3.11. Ацидиметричне визначення карбонатів.

Метод заснований на руйнуванні карбонатів титрованим розчином соляної кислоти при добовому настроюванні та наступному титруванні надлишку кислоти лугом.

3.12. Визначення обмінного (рухомого) алюмінію за методом ЦІНАО

Сутність методу полягає у вилученні обмінного (рухомого) алюмінію з ґрунту 1М розчином KCl, утворенні забарвленого комплексу алюмінію з хромазуроллом С чи ксиленоловим оранжевим в слабокислому середовищі і наступному фотометруванні забарвленого розчину. Вплив заліза (ІІІ) при цьому знешкоджується відновленням його до заліза (ІІ) аскорбіновою кислотою.

3.13. Визначення рухомих сполук Fe2+ , Fe3+ за методом В.А.Казанової в модифікації З.Ф.Коптенової.

Із свіжого грунту 0,05 м розчином сірчаної кислоти вилучають у співвідношенні 1:5 рухомі сполуки заліза як у вигляді Fe2+ , так і Fe3+. Сполуки Fe3+ вилучають солянокислим гідроксиламіном до Fe2+, яке при