1.2. Методика аналізу кредитоспроможності підприємства
Сучасні підходи до методології аналізу кредитоспроможності позичальників у банківських установах базуються на комплексному застосуванні кількісних і якісних показників. Методи і моделі оцінки кредитоспроможності позичальників, які застосовують зарубіжні банківські установи, класифікують наступним чином [15, 21]:
- Класифікаційні (статистичні методи оцінки), до яких належать бальні системи оцінки (рейтингові методики) і моделі прогнозування банкрутств (до них належать MDA – Multiple Discriminate Analysis – множинний дискримінантний аналіз, САRТ та системи показників).
- Моделі комплексного аналізу (на основі «напівемпіричних» методологій, тобто, котрі базуються на експертних оцінках аналізу економічної доцільності надання кредиту). До них належать модель «6С», CAMPARI, PARTS.
Різноманітність визначень кредитоспроможності позичальника і складність самої її оцінки обумовлюють застосування безліч підходів до рішення даної проблеми.
Класифікаційні моделі дозволяють поділити позичальників на групи залежно від їх рейтингу і є допоміжним інструментом при визначенні можливості задоволення кредиторської заявки.
Довгостроковий характер позики зумовлює необхідність аналізу існуючих методик оцінки кредитоспроможності підприємства у середньо та довгостроковому періоді.
Рейтингова оцінка розраховується на основі набутих значень фінансових коефіцієнтів і виражається в балах. Бали обчислюються шляхом множення значення будь-якого показника на його вагу в інтегральному показнику (рейтингу). Даний метод є доволі простою в розрахунку проте при його визначенні можуть використовуватись лишень ті значення які відповідають