Температура морської води в липні 25-28°С . З кінця грудня до кінця лютого на водній поверхні утворюється льодовий покрив.
У Донецькій області налічується 60 типів ґрунтів. Звичайні чорноземи займають 92 відсотки території, дернові — 4, лугові, болотні і виходи порід — по 1, засолені й опідзолені — по 0,5 відсотка. Потужність чорноземів і вміст гумусу знижується з півночі на південь. На Донецькому кряжі панують чорноземи хрящуваті, утворені на продуктах вивітрювання кам'яновугільних порід, а по північних схилах кряжа — на крейдах і мергелях; на Приазовській височині — малогумусні на лесови породах; у долах Сіверського Дінця й інших рік солонцюваті чорноземи, лугово-піщані ґрунти.
Земельний фонд Донецької області становить 2651,7 тис. га, у тому числі: землі сільськогосподарських угідь займають 77,3 відсотка, ліси та інші лісовкриті площі — 7,6, водоймища — 1,6, заболочені землі — 0,4, інші землі — 1ДТ відсотка. У складі сільськогосподарських угідь рілля "займає 62,6 відсотка, сіножаті і пасовища — 12,4, багаторічні насадження — 2,3 відсотка. Розораність території становить 63,6 відсотка, лісистість — 7,6 відсотка.
На території області панує степовий тип рослинного покриву. Донецький кряж нерідко характеризують як острів лісостепу серед степів, нагадуючи, що у XVIII столітті не менше 48 відсотків його площі займали ліси. Про це ж свідчать назви населених пунктів (Ясинувата, Стародубка, Ольховатка, Калинівка, Кленове, Грабове, Терни). Лісистість у повоєнний період ледве сягала 3 відсотків. Нині вона зросла до 7,6 відсотка, та все ж є недостатньою.
Характерна особливість регіону — сильна антропогенна трансформація рослинності: степ розораний, багато природних лісів вирубані або окультурені, створені різноманітні насадження спеціального призначення і т.д.
Висновок: вчення про екологічні чинники є одним з ключових біологічних розділів екології. Вплив природного середовища на співтовариства, популяції, види і окремі особини визначається її компонентами, які і називають екологічними чинниками. Будь-яка група організмів оточена природним середовищем, під яким екологи мають на увазі всі чинники живої і неживої природи. Розрізняють три групи чинників природного середовища: абіотичні, біотичні та антропогенні.
Абіотичні чинники обумовлені властивостями неорганічного оточення. Сюди відносяться компоненты клімату: світло, температура, вологість, тиск, підводні течії і вітру, довгота дня, зміна пір року; хімічний склад повітря, води і грунти, наявність в грунті живильних речовин, її водопроникність і вологоємкість; радіаційний фон. Багато абіотичних чинників середовища роблять вплив на швидкість протікання біоенергетичних процесів в організмах, дія біотичних чинників дещо складніше. Проте для будь-якого екологічного чинника можна виділити три зони дії: оптимальну, зону пригноблення і загибелі