       визначення стратегії аудиту відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;

       координування роботи аудитора так, щоб він міг виконати її на високому професійному рівні і у визначений термін;

       розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;

       визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

Основні вимоги до процесу планування:

       набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

       визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб’єкта перевірки;

       визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур;

       координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки. Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.

Рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 № 73 затверджено систему Національних нормативів аудиту (ННА). Норматив № 9 „Планування аудиту” визначає основні напрями підготовки плану і програми аудиту з урахуванням масштабів діяльності та особливостей об’єкта аудиту [40, с. 21].

Обсяг планування може змінюватися залежно від величини суб’єкта підприємницької діяльності, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання особливостей його діяльності. Планування діяльності аудиторської фірми чи окремого аудитора має бути скероване на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт, ритмічне завантаження аудитора роботою, на перевірку виконання договірних зобов’язань, формування портфеля замовлень.