і запасні (різне устаткування, яке перебуває в резерві та призначене, для заміни об`єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Суттєве значення в обліку основних засобів має їх розподіл за ознакою належності на власні та орендовані [52,с.201].

Основні засоби групуються за галузями економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв`язок, будівництво тощо).

1.2. Дискусійні питання щодо обліку та аудиту основних засобів в економічній літературі

Багатоплановість проблем обліку основних засобів зумовила необхідність їх розгляду в працях вчених-обліковців. Значним внеском у розвиток теорії та практики обліку основних засобів є монографії: С.В.Бардаша «Інвентаризація: теорія, практика, комп’ютеризація», Н.В.Виговської «Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи», А.Г.Загороднього, Н,Є Селюченко «Планування та організація основних засобів на засадах лізингу», Н.М.Малюги «Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи»[38, c.79].

З питань обліку основних засобів  були захищені наступні дисертації: М.І.Бондаря «Облік і аудит основних засобів», Т.А.Бондар «Облік і контроль лізингових процесів: сучасний стан та перспективи розвитку», О.П.Гаценко «Облік необоротних  активів в умовах формування ринкових відносин», Б.А.Засадного «Облік і аналіз інвестиційної діяльності підприємств», М.М.Засюка «Удосконалення обліку та аналізу основних засобів (на прикладі хлібопекарських підприємств Полтавської області)», С.М.Лайчук «Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика», Л.О.Леонової «Бухгалтерський облік основних засобів та їх відтворення (на прикладі вугільних шахт Донбасу)», Ю.М.Осадчої «Облік нерухомості в АПК», Б.Г.Севіна «Аналіз ефективності інвестицій в реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств», О.Л.Шерстюка