РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Упродовж останніх десятків років скотарство України набуло тенденції до швидкого розвитку. Проте проблеми відтворення великої рогатої худоби є для власників приватних та колективних господарств дуже гострими [1,3,33].
Відтворення тварин – складний фізіологічний процес, який забезпечує певну чисельність поголів’я, за допомогою чого підтримується виробництво продуктів тваринництва, необхідних для людини [129]. Однак неплідність великої рогатої худоби значною мірою обумовлює зниження виробництва яловичини, молока та сировини для іншої переробної промисловості [1,3,33,129].
Велика рогата худоба порівняно швидко набуває здатності до відтворення. У сприятливих умовах утримання та догляду телички вже в 8 – 12 місяців статево дозрівають, а в 16 – 18 місяців нормально розвинених тварин, живою масою 350 – 420 кг з добре вираженими ознаками статевого циклу, вважають фізіологічно дозрілими [1,11,33,129].
Інтенсивна експлуатація та неповноцінні умови утримання телиць парувального віку призводить до пригнічення їх відтворної здатності. В таких умовах властива їм відтворна здатність реалізується не повністю, і значна частина телиць виявляються неплідними [129].
Неплідність завдає значних збитків тваринництву як за рахунок недоотримання приплоду та молока (і як наслідок - зниження виробництва продуктів тваринництва), так і за рахунок непродуктивних затрат на утримання та лікування неплідних тварин [1,11,33,129].
Збитки від неплідності перевищують збитки від усіх заразних і незаразних захворювань разом узятих, оскільки неплідність тварин є практично постійною у кожному господарстві [1,11,129]. Вважають, що в неплідних корів знижується надій на 30 – 50, а іноді до 70% (залежно від тривалості неплідності) [129].