1. Системи та напрями рибницького господарства

Задачею рибницького господарства є підвищення продуктивності водойм, розширення асортименту риби й поліпшення якості рибної продукції, вдосконалення селекційно-племінної роботи, розведення і вирощування достатньої кількості високоякісного рибо-посадкового матеріалу. Але потенційні можливості з різних причин поки що слабо реалізуються, коефіцієнт ефективності в економіці ставів ще низький. Це свідчить про доцільність цілеспрямованого дослідження науковцями хімічного, гідробіологічного складу води.

Рибницькі господарства потребують землерийну техніку, автотранспорт для перевезення живої риби, сіткові матеріали, спецодяг, взуття, тощо. Розробляються плани селекційно-племінної роботи. Провідним  напрямом селекції, незалежно від специфіки культивування  об’єкту, є поліпшення продуктивних якостей. Залежно від технологій виробництва риби можливі різні  шляхи розв’язання цього завдання. Проте, незалежно від технологій вирощування важливе місце слід відводити ознакам , які  характеризують якість рибної продукції

Потенційний  ріст рибопродуктивності  пов’язується з прискоренням темпів росту культивованих видів, що визначає напрями селекції з більшістю видів риб. Як правило, дають вищий вихід продукції при менших затратах кормів.

При проведенні селекції необхідно враховувати особливості росту риби. Швидкість росту залежить від умов середовища. Сильна мінливість швидкості росту під впливом факторів навколишнього середовища знижує ефективність масового відбору. Характеристикою швидкості росту є приріст маси.

Селекція, спрямована на підвищення життєздатності риб має певні труднощі, оскільки належить до кількісних ознак із поміченим успадкуванням.

Важливе значення у рибництві має якість статевих продуктів.