6. Гігієнічні вимоги при транспортуванні риби

Перевезення живої риби приводиться в різних цілях: пересаджають її з одного ставка в інший; з одного господарства в інше, а також везуть її на продаж споживачеві.

При перевезенні живої риби необхідно дотримуватись оптимальних ветеринарно-санітарних вимог, щоб не допустити розповсюдження різних хвороб і доставити її до споживача з малими збитками.

Забороняється перевозити рибу в господарство де вже розповсюджені хвороби (краснухи, бронхіомікоз та інші). При перевезенні риби з одного господарства в інше обов’язково виписується санітарне посвідчення. В середині господарства посвідчення не виписується, але профілактична робота проводиться.

Перевозять рибу здорову, інтенсивну, без механічних пошкоджень. В’ялу і побиту не переводять. Рибу яку мають переводити обробляють 5% солевим розчином.

Перевозять рибу як в воді так і без води. Найбільш поширений спосіб перевезення – це в воді. Тут дотримуються таких правил:

а) рибу не кормлять за дні до перевезення;

б) мертву рибу викидають;

в) провіряють тару щоб не було виступів і ув’яхів;

г) слідкують за температурою води (оптимальна 10-12 градусів С, але не більше 16 градусів С).

д) необхідна кількість кисню.

Живу рибу перевозять автомобільним транспортом залізницею, літаками, вертольотами, живорибними судами. Для цього використовують різну тару: молочні бідони, брезентові чани, живорибні машини, молоковози та ін.

Опліднену ікру перевозять в ізотермічних контейнерах з пінопластичних плит в дуже короткі терміни. Залежить це від віку і стану її, періоду року та температури. Обов’язковою умовою є дотримання вологості.