- осмисленість мети, ясне розуміння відповідей на питання: “Якої ситуації слід досягти?”, “Чому дана ситуація є пріоритетною?”, “Що необхідно зробити для її реалізації?”, “Що відбудеться, якщо дана ситуація не буде досягнута?”;

- чіткість її формулювання, зрозуміле партнерам по команді та можливим опонентам і противникам.

Категоричність і однозначність висловлювань, прагнення обминати образні висловлювання – найпростіші способи прояснення мети. Мета має бути сконцентрована на найголовнішому. Необхідність обговорення мети. Формулювання мети – це співробітництво і кооперація, що вимагає її обговорення.

5-й етап. Розробка основних завдань. Вони повинні бути достатньо конкретними, являючи собою етапи наближення до поставленої мети соціального проекту.

6-й етап. Вибір стратегії проектної діяльності – сформульовані завдання повинні бути реалізованими з допомогою конкретних засобів, заходів, послідовність і взаємозалежність яких має бути визначена на етапі, що випереджує складання організаційної програми і робочого плану проектної діяльності.

7-й етап. Складання організаційної програми. Організаційна програма забезпечує цілеспрямовану і узгоджену діяльність соціальних проектувальників на всіх стратегічних етапах проектування. Організаційна програма має таку типізовану структуру: 1) формулювання цілей і завдань проектної діяльності безпосередньо для проектувальника; 2) визначення змісту ролей і розподіл останніх залежно від здібностей діячів; 3) каталогізація об’єктів проектування; 4) чіткий виклад дій для досягнення поставленої цілі; 5) перелік засобів і очікуваних результатів [4].

8-й етап. Прогнозування. Це передбачення тенденцій і перспектив можливого розвитку соціальних систем, об'єктів, суспільних явищ, процесів.