ьного ставлення до праці [10; 50]. Адже праця – це завжди виконання певного завдання, весь хід діяльності повинен бути спрямований на досягнення наміченого результату, праця вимагає планування та контролю виконання, внутрішньої дисципліни.

Основним показником ефективності трудового виховання є працьовитість. Працьовитість – інтегрована якість особистості, що включає морально-етичні компоненти. Сенс трудового виховання полягає в тому, щоб формувати моральні мотиви, які спонукають до праці, а також звичку працювати. Важливо не просто прищеплювати трудові навички дітям, а й формувати вміння бачити результат своєї праці, користь від неї. Це дасть змогу дитині пережити успіх, викличе бажання його повторити. Такий ланцюжок сприятиме народженню потреби в праці. Коли праця стане для дитини життєвою потребою, можна говорити про наявність у неї такої важливої якості, як працьовитість. Такого висновку дозволяють зробити результати досліджень Д. Сергеевої та ін. [46].

За результатами досліджень Л. Касперської, показниками працьовитості є: розуміння важливості праці для всіх і для себе; зацікавленість у результатах своєї праці; гордість за працю, яка завершилась конкретним результатом; нетерпиме ставлення до лінощів та інших проявів негативного ставлення до праці; бажання працювати разом з однолітками й дорослими, виявляючи при цьому комунікабельність, здатність співпрацювати в трудовому колективі; радість від застосування в праці різноманітних умінь і навичок; задоволення від уміння прикладати трудове зусилля в процесі роботи, необхідне для виконання завдання.

На те, що працьовитість – інтегрована якість, постійно звертав увагу  В. Сухомлинський. Він вважав трудове виховання важливим фактором морального та інтелектуального розвитку. Педагогічний колектив очолюваної ним школи втілював у життя принципи трудового виховання, спрямовані на гармонійний розвиток особистості і на практичну підготовку до учас