Працю у нашому суспільстві характеризує те, що кожна людина трудиться не лише заради задоволення власних потреб, а й на користь іншим людям, в інтересах і колективу, і суспільства. І у вихованні дошкільників має формуватися саме таке ставлення до праці, розуміння її суспільної значущості.

Проблема наступності в навчанні та вихованні дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку досліджувалась такими педагогами та психологами, як Л. Артемова, О. Богданова, Л. Божович, З. Борисова, В. Кузь, Г. Леушина, Г. Люблінська, О. Проскура, С. Рубінштейн, О. Савченко, В. Сухомлинський, Є. Тихєєва, О. Усова та ін. У низці досліджень висвітлено питання наступності дошкільної та початкової освіти в межах того чи іншого навчального предмета: математики (І. Попова, Р. Руга, П. Сагимбекова та ін.), рідної мови (Л. Калмикова та ін.), природознавства (Т. Ковальчук, В. Лисенко, Д. Струннікова та ін.), окремих напрямків виховання: трудового (Л. Дашковська, М. Машовець), естетичного (А. Ароніна), морального (О. Ткаченко).

В останні роки в українській психолого-педагогічній науці та педагогічній практиці наступність у трудовому вихованні дошкільників і молодших школярів дедалі частіше розглядається не лише як важливий засіб формування в них позитивного ставлення до праці, відповідальності, працелюбності, а й неодмінна умова формування колективістських рис особистості, доброзичливих взаємин, почуття товариськості (З. Борисова,  С. Буре, Я. Неверович, В. Шур, С. Якобсон та ін.).

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку і молодших школярів, як складової морального становлення, є формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об'єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці. Слід відмовитися від авторитарності, жорсткої регламентації трудової діяльності, частіше організовувати роботу з невеликими групами дітей в атмосфері відвертості, доброзичливості, взаємодопомоги, творчого пошуку.