3) професійні періодичні видання («Шоу-Мастер», «Install-Pro», «Звукорежисер» та ін.) та інформаційно-мистецькі Інтернет-портали (www.topdj.com, www.dj.ru, www.inthemusic.ru, www.upliflo.ru, www.atmo.ru, www.di.fm та ін.), в яких висвітлюються події сучасного музичного життя, рецензуються нові видання клубної електронної музики на компакт-дисках та інших носіях;

4) практичні розробки автора щодо створення композицій клубної електронної музики.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

Уперше:

науково обґрунтовано явище клубної танцювальної електронної музики кінця XX – початку XXI століть;

визначено поняття «клубна танцювальна електронна музика»;

сформульовано класифікацію стилів клубної електронної музики, що відокремилися на межі XX–XXI століть;

виявлено основні проблеми розвитку жанру та технічні аспекти аранжування клубної танцювальної електронної музики.

Обґрунтовано взаємні впливи процесів створення і представлення композицій жанру клубної танцювальної електронної музики, надано рекомендації щодо покращення контролю над поширенням музичного контенту в мережі Інтернет.

Подальшого наукового осмислення набула практика соціального функціонування клубної електронної музики, що виражається в дослідженні нового типу музичної творчості на прикладі діяльності ді-джеїв та саунд-продюсерів.

Практичне значення дослідження. Представлене дослідження може позиціонуватися як: мистецтвознавча основа для досліджень, пов’язаних з проблемами вивчення сучасних музичних стилів; науково-методологічна основа для викладання таких дисциплін, як «Історія музики», «Популярна музика», «Сучасна музика», «Сучасне мистецтво», «Музикознавство»,