Кожен соціальний інститут характеризується наявністю мети діяльності, конкретними функціями, що забезпечують досягнення цієї мети, набором соціальних статусів і ролей, типових для даного інституту.

Різні субкультури мають свої способи впорядкування їхнього життя як субкультур. У межах субкультур можуть виникати певні специфічні для них інститути (наприклад, "пахан" на зоні тощо). Ці інститути виявляють притаманну їм специфічну ієрархію.

Інститут, як ми вже відзначали, передбачає певну систему норм, засвоюються в процесі соціалізації. Одні з них усвідомлюються (незалежно від того, писані вони чи ні), а інші не усвідомлюються. Можна припустити, що субкультура тримається саме на несформульованих та неусвідомлюваних нормах. Навчання таких норм здійснюється на прикладах, тобто в процесі реальної поведінки. Реальна поведінка - це прояв певної ролі, передбаченої в певному інституті, за відповідного інваріантному класі обставин.

Потреби ми будемо розуміти як стан нестачі з чого-небудь, стан, що стимулює діяльність, спрямовану на компенсацію цієї нестачі. Потреби лежать в основі утворення цінностей. Людські потреби бувають неусвідомленими (їх називають потягами) та усвідомленими. Усвідомлення потреб слугує формуванню інтересу, мотиву, орієнтації, установки, цілі, рішення, дії. За критерієм походження потреби поділяють на природні, або біогенні, тобто первинні (в самозбереженні - їжі, воді, відпочинку, сні, теплі, збереженні здоров'я, відтворенні потомства, сексуальні і т.п.) і соціогенні, вторинні (в самоствердженні, спілкуванні , різних досягненнях, в дружбі, любові і т.п.; у знаннях, саморозвитку; в творчості, самовираженні). Первинні та вторинні потреби мають соціальний характер: вони опосередковуються суспільством, яке визначає конкретні форми їх прояву та задоволення.

Нас цікавитимуть, насамперед, саме соціальні потреби людей: потреби в спілкуванні, в самозбереженні, самоствердженні, саморозвитку, самовираженні; соціогенезу вторинних потреб; особливості суспільного формування конкретних проявів та способів задоволення таких потреб.

Схильність ми будемо розуміти як стійку орієнтованість людини на щось, бажання займатися певним видом діяльності. Схильність формується і розвивається під впливом умов життя, навчання та виховання.

До потреб і уподобань, які будуть характеризувати і виділяти субкультури як такі, ми віднесемо потреби та схильності, притаманні певній соціальній групі в цілому та конкретному індивіду (члену субкультури) зокрема і задовольняються та реалізовуються в рамках певної субкультури.

Залежно від мети і завдань дослідження для повноти картини крім перерахованих вище базових ознак, вводяться додаткові: стать, вік, добробут, проживання на певній території, певні часові обмеження і т.п. Це найбільш повний опис реально існуючих субкультур, виявлення їхніх соціальних, регіональних та історико-стадіальних особливостей. У таких умов пропонований