Субкультура: сутність, структура і її різновиди
7

Екологічний підхід розглядає субкультурні спільноти як цілісні утворення в широкій соціокультурному середовищі. Епідеміологічний підхід уподібнює процес формування субкультур поширенню інфекційної хвороби: збудник - соціальний міф, формуючись у масовій свідомості, передається від індивіда до індивіда, охоплюючи масу уражених. Когнітивний підхід полягає в уявленні про субкультуру як систему пізнавальних теоретичних конструктів, крізь призму яких сприймається навколишня дійсність.

Крім перерахованих вище підходів, в межах гуманістичної традиції відомі методологи Шварц і Якобс виділили два основні напрями, які обирають різні дослідницькі стратегії (парадигми) вивчення та опису субкультури - реконструкцію життєвого світу та вивчення соціальних форм. Коротко охарактеризуємо їх.

Реконструктивістський стратегія (парадигма) має на меті якнайповніше відтворення світогляд представників певної групи, її картини світу. Основним методом дослідження є феноменологія. У межах цієї стратегії вирізняють ще два напрями (феноменологічні моделі): сцієнтизм та екзистенціалізм. З позицій сцієнтизму, всі люди мислять приблизно за одними принципами - відповідно до вимог наукової методології, висувають і перевіряють гіпотези, створюють теорії та фальсифікують їх. Весь життєвий світ тут можна уявити як сукупність знань, що розвиваються за законами розвитку наукового знання. Протилежним є екзистенційний напрям. Основну увагу тут приділяють аспектові емоційних переживань, а не уявним структурам, як у сцієнтистів.

Стратегія, що вивчає соціальні форми (інструктівістская парадигма), вивчає правила, що дозволяють самому досліднику стати членом даної субкультури. Форми становлять типові зразки соціальної взаємодії, якими є привітання або залицяння. Форми задаються правилами, які визначають, які ходи припустимі в цій грі, а які ні, однак партії, що складаються з ходів, є результатом творчості самих учасників. Вивчаються саме ігри та правила мислення, а також дії, що утворюють їх. Символічні системи виникають як засіб адаптації до навколишньої дійсності та вирішення нагальних проблем; ці системи