ВСТУП

Порівняно недавно світова культурологія звернула увагу на феномен субкультури, на його роль в історичній динаміці. У його трактуванні виникли нові позиції, більше того сама тема перестала сприйматися як периферійна, приватна, яка зачіпає бічні сюжети загальнокультурного потоку. До обговорення проблеми підключилися не тільки й культурологи, але і культурофілософи. Багато дослідників прийшли до переконання, що рішення даної проблеми дозволяє, нарешті, наблизитися до розуміння самої культури як специфічного явища, до розпізнавання механізмів е оновлення та перетворення. Звідси своєрідний дослідний бум, перші ознаки якого виявляються вже в кінці 60-х років.

Дана тема є особливо актуальною в наш час, тому що в сучасному світі багато субкультури розвинулися в найбільші освіти, відмінно видні обивательському погляду і помітно впливають на людський соціум.

Субкультура - це зведення накопичених певним світоглядом цінностей і порядків групи людей, об'єднуючи нних специфічними інтересами, які визначають їх світогляд. Субкультура - суверенна цілісне утворення, частина суспільної культури.

Теорія субкультур - один із засобів опису явищ культурної диференціації сучасного суспільства. Втім, відомі й інші терміни для позначення тієї ж реальності, наприклад: контркультура, громадські рухи, неформали, локальні мережі, соціальні страти, життєві стилі та ін. Кожне з таких визначень передбачає акцент на одній зі сторін досліджуваного явища: символіці, атрибутиці, ідеології (теорія життєвих стилів), внутрішній структурі співтовариств і типах міжособистісних зв'язків (теорія і метод соціальних мереж), місця в ієрархічній структурі соціуму (теорія соціальної стратифікації), соціальної активності та впливу на цю структуру (теорія суспільних рухів, контркультури і т.п.). При цьому очевидна прикладна орієнтація багатьох з цих теорій. Тому необхідно дати таке визначення, яке б охоплювало всі перераховані аспекти.