змінити в ньому ні слова. Монарх вправі розпустити палату громад із призначенням дати нових виборів, це він робить тільки за вказівкою уряду.

При монархові існує Таємна рада, що складається з членів королівської родини, єпископів, міністрів (усього близько 300 чоловік). Рада збирається в урочистих випадках, але найчастіше вона не збирається або збирається кілька людей (його кворум - 3 чоловіка), а від імені Ради монарх видає "накази в Раді". Цими наказами оформляються рішення кабінету.

6. Судова гілка влади

Судова система Великобританії неодноразово піддавалася реформам і спрощенню, але вона залишилася все-таки досить складною, сильно децентралізованою й у уявленнях іноземців навіть заплутаною.

Нижча судова інстанція по цивільних справах - помічники суддів у графствах. Вони можуть розглядати малозначні справи з ціною позову менш 11 ф.ст. По малозначних кримінальних справах таку роль виконують магістрати - громадяни, що не є професійними суддями (хоча вони можуть мати і часто мають юридичну освіту). На них покладені функції мирових суддів. Винагороди за свою діяльність вони не одержують.

Більш великі цивільні справи (з ціною позову до 1 тис. ф. ст.) розглядають суди графств. Ті кримінальні справи, що не підсудні суспільним магістратам і мировим суддям (у містах), розглядаються Судом корони, створеним у 1971 р. Він може діяти в різних формах: справу може розглядати окружний суддя (суддя спеціального судового округу в графстві або групі графств), суддя Високого суду (він базується в столиці, але його члени організують виїзні сесії суду), адвокат, маючий фахову освіту і повноваження (барристер або соліситор), виконуючий обов'язки судді. Якщо обвинувачуваний не визнає обвинувачення, справа розглядається за участю присяжних засідателів. Більш складні цивільні і кримінальні справи може розглядати по першій інстанції колегія Високого суду. Цей суд складається з трьох відділень: королівської лави, очолюваної лордом - головним суддею, канцлерського суду, очолюваного віце-канцлером, і