встановленими для загального діловодства, згідно з вимогами Єдиної державної системи діловодства [4, с.21].

Спеціалісти кадрових служб організацій, підприємств та установ мають керуватися у своїй діяльності законодавчими актами та нормативно-методичними документами, які стосуються кадрового діловодства.

Провідне місце в системі законодавства України посідає Конституція України, норми якої мають найвищу юридичну силу. В Конституції України викладено й основні конституційні принципи трудового права.

Другим за юридичною значимістю джерелом трудового права є закони, до яких відноситься Кодекс законів про працю, та інші закони, які також містять норми трудового права.

До інших актів трудового законодавства відносяться:

•                 закони, які регулюють трудові відношення, наприклад, Закон України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Закон України „Про оплату праці, Закон України „Про відпустки, Закон України „Про охорону праці, Закон України „Про порядок вирішення трудових суперечок (конфліктів), Закон України „Про зайнятість населення;
•                 другу групу джерел у сфері трудового права складають підзаконні акти. Серед них слід перш за все відмітити укази та розпорядження Президента України, наприклад, Указ Президента України „Про організаційні заходи з посилення соціального захисту малозабезпечених громадян, Указ Президента України „Про концепцію реформування оплати праці в Україні. Сюди ж входять нормативні постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, наприклад, „Про затвердження Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю;
•                 третю підгрупу складають підзаконні акти Міністерства праці й соціальної політики України, які видають накази, інструкції, наприклад, наказ „Про затвердження порядку надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного;