Рис.1.1. Представлення аналогового (а) та цифрового (б) сигналу
Цифровий сигнал являє собою послідовність імпульсів напруги, які можуть передаватися по провідній лінії; при цьому постійний позитивний рівень напруги може використовуватися для представлення двійкового нуля, а постійний негативний рівень - для представлення двійковій одиниці.
Основна перевага цифрових сигналів полягає в тому, що їх передача в загальному випадку дешевше і менш сприйнятлива до перешкод, ніж передача аналогових сигналів. Основний недолік - цифровим сигналам загасання шкодить більше, ніж аналоговим [1].
Цифрова передача даних пов'язана з утриманням сигналу. Цифровий сигнал можна передати тільки на обмежену відстань, поки загасання не порушить цілісності даних. Для передачі цифрових даних на великі відстані використовуються ретранслятори, які беруть цифровий сигнал, відновлюють закодовану комбінацію нулів і одиниць і передають новий сигнал. Таким чином відбувається компенсація загасання.