роботи.

Кодування зображень

Особливості процесу кодування зображення зумов­лені тим, який вид зображень обере користувач для ро­боти — растровий чи векторний.

Растрове кодування. Зображення розкладаються на точки (пікселі), впорядковані в рядки і стовпці. Чор­но-біле зображення є сукупністю точок білого (відпові­дає 0) та чорного (1) кольорів. Кольорове зображення — набір точок різних кольорів (їх створює комбінація бі­тів). Недолік растрових зображень полягає в тому, що вони займають великий об'єм пам'яті, крім того, при масштабуванні (зменшенні або збільшенні) у них зни­жується якість зображення. У разі зменшення зобра­ження втрачається його чіткість, а при збільшенні — з'являється ефект сходинок. Растрові зображення ство­рюють за допомогою вбудованих інструментів спеціа­льних програм, таких, як пензель, олівець, розпилю­вач. Також растрові зображення дає змогу створити сканер, для цього існують програми Paint, CorelPhoto, PhotoFinish, Adobe Photoshop тощо.

Векторне кодування. Воно полягає в тому, що зо­браження розкладають на геометричні фігури, криві та прямі лінії, параметри яких зберігаються в пам'яті комп'ютера у вигляді математичних формул або число­вих коефіцієнтів. Завдяки цьому зображення масшта-бується шляхом множення параметрів графічних еле­ментів на коефіцієнт масштабування. Векторні зобра­ження створюють за допомогою програм CorelDraw, Adobe Illustrator, FreeHand та ін.

Файлова структура

Файлова структура передбачає певну організова­ність і впорядкованість інформації, що зберігається. Вся інформація (програми, документи, ігри, рисунки тощо) міститься в пам'яті персонального комп'ютера у вигляді файлів певних розмірів.

Файл (англ. file — підшивка, папка) — логічно пов'язана сукуп­ність даних, що має власне ім'я і певний обсяг.

Ім'я файла складається із двох частин — власне іме­ні та його розширення, що відокремлені крапкою.

Ім'я, зокрема в операційній системі Windows, може мати довжину до 255 символів. Ними можуть бути:

• великі та малі літери алфавіту;

• цифри;

• пробіл;

• спеціальні символи:!, @, #, $, %, (,), _, -, {,}, [, ], .;

• пробіли, крапки, знаки підкреслення.

До символів, які не використовують в іменах фай­лів, належать:

*, :, ;,?, \. /, І, <, >, «•

Розширення вказує на те, в якій програмі було ство­рено файл. Наприклад, doc — документ Word, xls — таблиця Excel, mdb — файл бази даних (БД) Access то­що. Окрему групу становлять завантажувальні, або ви­конавчі, файли, які мають розширення exe, com, bat і використовуються для завантаження (або виконання) програм.

Працюючи з файлами, можна застосовувати імена груп. їх створюють за допомогою символів-шаблонів: * означає будь-яку кількість будь-яких символів, ? — будь-який окремий символ. Наприклад, *.* означає ви­бір усіх файлів, A*.doc — усіх документів Word, імена яких починаються з А.

Наявні на диску файли для зручності групують за певною ознакою. Така група файлів має власне ім'я і на­зивається папкою або каталогом. У папці можуть бути вміщені інші