H, який являє собою різницю відміток води перед греблею і горизонтальною віссю турбіни Н, і визначається за формулою:
кВт
де η – коефіцієнт корисної дії агрегату.
Для збільшення напору на річках будують водосховища (рис. 25)
Рис. 25. Поперечний переріз греблі ГЄС, водойм і водних потоків:
1 – природний стік; 2 – водосховище; 3 – гребля; 4 – турбіна; 5 – канал;
6 – скид води через турбіни і шлюзи; 7 – приймальна природна водойм; 8 – осад
На перший погляд ГЕС – екологічно нешкідлива споруда. Але це не зовсім так. Головним лихом в комплексі ГЕС є водосховище. На рівнинних річках більшу частину площі водосховищ займають мілководдя. Вода мілководь інтенсивно прогрівається сонцем, що в сукупності з біогенними речовинами, які транспортуються потоками з водозбірної площі, утворює сприятливі умови розвитку синьо-зелених водоростей та інших автотрофних процесів.
При створенні водосховищ на рівнинних річках затоплюється прибережна територія приблизно рівна їх дзеркалу, а акумулювання
1 км3 потребує 300…320 км2 площі на рівнинних річках і 80…100 км2 – на гірських. Тому ГЕС краще будувати в гірській місцевості. Внаслідок фільтрації води через борти і ложе водосховища біля нього формується обширна зона підтоплення по площі, яка приблизно рівна площі дзеркала водосховища.
Хвильові явища обумовлюють переробку та руйнування берегів водосховища, що збільшує площу мілководь. Мілководдя і підтоплення сприяють заболочуванню територій, прилеглих до водосховищ.