Нарешті, останню групу становлять відомості, захист яких здійсню­ється в інтересах забезпечення нормального функціонування кредитно-фінансової системи України. До цієї групи належать такі відомості;

• про номенклатуру та обсяги матеріальних цінностей держав­ного резерву;
• про кількість надходження до Державного фонду дорогоцін­них металів і дорогоцінного каміння України, про відпуск їх на потреби народного господарства за період від одного року і більше, про планові обсяги реалізації золота за вільноконвертовану валюту або кількість золота, яке видано на закупівлю за кордоном товарів, за період від одного року і більше;
• про розроблені монетним двором Національного банку Укра­їни банкноти і монети України нових зразків;
• про засоби захисту від підробки банкнот, бланків державних цінних паперів і документів суворого облік) України (крім ві­домостей про загальновідомі засоби захисту);
• про технології виготовлення та застосування спеціальних скла­дових захисних голографічних елементів, які створюються на замовлення органів державної влади, у тому числі для захис­ту від підробки банкнот, цінних паперів, документів суворо­го обліку.

У сфері зовнішніх відносин визначено два основних види інформації, що становить державну таємницю і підлягає охороні.

По-перше, це інформація, розголошення якої може завдати шкоди зовнішньополітичній діяльності України, в т. ч. відомості, що містяться в директивах, планах та вказівках делегаціям і посадовим особам, які представляють Україну, розголошення яких розкриває стратегію і тактик) зовнішньої політики України.

По-друге, це інформація про деякі аспекти міждержавної військово-економічного співпраці, яка. згідно із законодавством України або її міжнародно-правовими зобов’язаннями, є таємною. Це, зокрема, стосується