Реалізація принципу наочності у вокально-хоровому вихованні учнів загальноосвітнього навчального закладу
19

розвиток таких психофізичних процесів, як сприймання музики, пам’ять, навички мовного спілкування, емоційні реакції, вміння виконувати різноманітні колективні дії на уроці. Наступна обставина – стан голосового апарату і слуху дитини та рівень сформованості вокально-хорових навиків до вступу в школу.

Часто можна спостерігати такі прояви, як порушення координації слуху й голосу в першокласників, що тягне за собою відсутність чистоти інтонування вокальної мелодії; обмежений діапазон голосу (зміщений або вниз, або вверх від звуків так званої примарної зони звучання); форсоване звучання або відкритий «білий» звук; відсутність легкості й «польотності» звука, сип, поверхневе «ключичне» дихання; в’яла артикуляція. Такі прояви, як правило, гальмують успішний розвиток вокальних навиків. Тому вчитель, добираючи репертуар, повинен ураховувати особливості музичного розвитку кожного конкретного класу. На чому акцентується увага при доборі вокально-хорового репертуару в початковій школі? У першу чергу – на взірцях дитячого українського музичного фольклору: прості в ритмічному, мелодичному відношенні поспівки, вправи, скоромовки. Вони легко запам’ятовуються в мелодійному відношенні, мають малий діапазон, повторюються метроритмічні формули, ігрові форми розучування стають надійною основою для формування співочих навиків і вмінь.[7]

Розучування та виконання народних пісень у початковій школі дає можливість не тільки ознайомитися учням із фольклорними традиціями, але й обробками народних пісень, зробленими професійними композиторами. Особливості змісту й інтонаційно-образного строю народних пісень дають можливість учителеві використовувати їх для розспівування на уроках музики, формувати на їх основі навики співу а сарреllа, розучувати їх із голосу, як це здебільшого відбувається в побуті українського народу. Традиції багатоголосого народного співу, його імпровізаційність і варіативність дають підстави вже в початкових класах починати роботу з розвитку двоголосого співу на фольклорних взірцях і виконанні пісень із використанням таких елементів, як підголосок, контрастне й терцове двоголосся, канон. Наступною