На відміну від науки (теоретичне вивчення світу) естетика охоплює світ цілісно, з усім багатством і живими проявами суті, з відчуттям яскравості – одиничного, неповторного. Завдання національної школи – формувати в дітей здоровий смак до творів мистецтва. Це вимагає не тільки культури самого естетичного сприймання, а й певної культури інтелекту. Для сприймання і розуміння творів мистецтва потрібні певні знання історії, скульптури, музики, архітектури. Ми не можемо визнавати людину культурною, якщо вона не знає нічого з історії грецького мистецтва й не може розуміти й відчувати краси творів Фідія чи Софокла або не має уявлення про Бетховена, Моцарта чи Чайковського. Школа призначена виявляти й розвивати дитячі таланти, збагачуючи ними свою державу. Однак у завдання школи входить мистецький розвиток дітей менш обдарованих. Тому мистецька творчість навіть при відсутності великих природних здібностей відіграє певну роль у діяльності кожної людини й часто є «джерелом моральної втіхи і чистих радостей».